14:26 Прощавай букварику | |
А. Всім відомо: Буква «А» Алфавіту голова!
Б. Йшов баранчик з нами в ліс, На рогах травичку ніс,
В. Буква «Ве» така цікава: Стовпчик — зліва, дужки — справа.
Г. Буква «Ге» як кочерга, В неї є одна нога.
Ґ . «Ґе» вгорі ріжечок має, Кожен першокласник знає.
Е. Далі після букви «Д» Йде зубаста буква «Е».
Є. «Язичок у мене є!» — Вихвалялася буква «Є».
Ж. Сніжинка не розтане вже, Бо ця сніжинка буква «Же».
З. Наче рідні дві сестри — Буква «Зе» і цифра три.
І. Буква «І» — як одиниця, Гостронога, наче спиця.
И. Намалюю палки три, От і вийде буква «И».
Ї. Це чиї крапки? «Мої!» — закричала буква «ї»
К. Як пів букви «Же» — така Ця кумедна буква «Ка».
Л. Лис ласкає лисеня, А лосина лосеня, Лев ласкаво лапою Левеня поляпує.
М. Буква «еМ» — як дві гори, Що стоять, мов дві сестри.
Н. — Чи це буква, чи драбина? — Дивувалася дитина.
— Ну, якщо один щабель, То, звичайно, буква "еН".
О. Буква «О» така от кругла, Хто не бачив — подивись;
Наче сонця, наче бублик, Мов обручик — хоч котись.
П. На хокеї, на футболі, Буква «Пе» — ворота в полі.
Нам знайома буква ця — Ніби планка на стовбцях.
Р. Тигреня весь день ричало, Букву «еР» — воно вивчало.
С. Придивіться вночі до небес, Світить місяць там буквою «еС»
Т. Букву «Те» потрібно знати, З неї пишуть слово «тато».
У. Сказав горобчик: «Букву "У" Боюсь я дуже, татку!»
Татусь питає: «А чому?» — «У» — схожа на рогатку!
Ф. Що це? Ключик від замка? Ні! Це буква «еФ» така.
Х. Хрюша хрестики малює. Ну й художник — ха! ха! ха!
«Це не хрестик! — каже Хрюша. Я вивчаю букву "Ха"».
Ц. Буква «Це» — внизу гачок, Наче з краником бачок.
Ш. Три стовпці, внизу межа - От і вийшла буква «Ша».
Щ. Букву «Ща» впізнає кожен, «Ща» на щітку трохи схожа.
Ь. Я не шість, я — м'який знак, Це повинен знати всяк.
Ю. Буква «Ю» — вона така: Бублик став коло кілка.
Я. — Я і буква, Я і слово! — Вихвалялась буква «Я». —
Та чомусь у алфавіті Стала аж позаду я.
| |
|
Всього коментарів: 0 | |